Довідка про результати моніторингу сформованості читацької компетентності учнів 2-4 класів
Довідка
про результати моніторингу сформованості читацької компетентності учнів 2-4 класів ОЗ «Диканська ЗОШ І-ІІІ ступенів Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області» на кінець І семестру 2023/2024 н. р.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про освіту», Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437, Положення про внутрішній моніторинг якості освіти навчального закладу, Методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році, лист МОН України № 1/9-482 від 22.09.2022, річного плану роботи школи та з метою відслідковування змін, що відбуваються в результаті навчання учнів, адміністрацією школи проаналізовано рівень сформованості читацької компетентності в учнів 2 - 4 класів.
Інструментами моніторингу були: бесіди з учнями, вчителями, спостереження за освітнім процесом, діяльністю учнів на уроках, відвідування занять в очному режимі, перевірка техніки читання.
Одним із завдань уроків читання чинної програми для початкових класів, побудованої відповідно до Державного стандарту початкової загальноосвітньої школи, є формування в учнів навички читання, яка є засобом вивчення практично всіх навчальних предметів, забезпечують подальше засвоєння систематичних курсів у наступних ланках. В основі освітніх результатів цього етапу школи є оволодіння повноцінною навичкою читання.
Читацька компетентність – це не лише навичка читання, а знання, уміння та навички шукати інформацію для вирішення пізнавальних завдань. Високим показником читацької компетентності є і рівень читання дитини, і бажання читати у вільний час, і вміння використовувати будь-які тексти для особистісного розвитку.
Заступником директора школи з навчально-виховної роботи здійснювався моніторинг з вивчення роботи вчителів початкових класів щодо формування, розвитку та вдосконалення читацької компетентності. Попередньо учителі початкових класів здійснили аналіз якості сформованої навички.
Читацька компетентність це не лише навичка власне читання, а уміння та навички, знання й цінності, завдяки яким людина може шукати інформацію для вирішення пізнавальних завдань.
Читацька компетентність учнів виявляється у:
- сформованості читацької навички розумінні текстів різних тем і жанрів;
- літературній обізнаності відповідно віку;
- вмінні давати особистісну оцінку прочитаному.
Саме особистісна зорієнтованість та компетентністний підхід є основою нового Держстандарту початкової освіти, прийнятого у 2011 році. Читацька компетентність – здатність особи широко розуміти текст як частину повсякденного життя й навчальної діяльності, шукати нову інформацію, відтворювати та використовувати її, інтерпретувати зміст і формулювати умовиводи, осмислювати й оцінювати зміст і форму тексту тощо. Метою мовно-літературної освітньої галузі, зокрема вивчення української мови та літератури, є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти із застосуванням засобів різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного і національного самовираження; збагачення емоційночуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей. Тому на навчальних заняттях з читання в початковій школі здобувачі освіти зосереджуються на досягненні таких результатів навчання:
- взаємодіють з іншими особами усно, сприймають і використовують інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
- сприймають, аналізують, інтерпретують, критично оцінюють інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовують її для збагачення власного досвіду;
- висловлюють думки, почуття та ставлення, дотримуються норм літературної мови.
Результати
моніторингу сформованості читацької компетентності учнів 2-4 класів
Навичка читання має два складники – розуміння змісту прочитаного і правильність та виразність. Серед учнів 2-а класу ( 16 учнів) способом читання у сполученнях слів 3 учнів мають високий рівень читання, 7 учнів достатнього рівня читання, середній або початковий рівень мають 6 учнів.
7 учнів високого та достатнього рівня правильно читають текст, не допускаючи помилок; можуть допустити помилки 6 учнів, неправильно читають 2 учнів; 5 учнів не розуміють прочитаного.
Серед учнів 2-б класу (18 учнів) різними способами читання 9 учнів мають високий рівень читання, 5 учнів достатнього рівня читання, середній або початковий рівень мають 4 учнів.
14 учнів різних рівнів читання правильно читають текст, не допускаючи помилок; можуть допустити помилки 4 учнів; усі учні розуміють прочитане.
У 3 класі більшість учнів читають відповідно до норм техніки читання. Перевірка читання здійснювалася індивідуально.
Усього в 3 класі 27 учнів. 1– (Іванов Б.) – сімейна освіта., 1– (Оніпко О. ) інклюзивне навчання.
З 25 учнів читають
- більше норми 7 учнів (Хіміч А., Ландар Д., Коцарев Д.,Чередник В., Бунчук З.,Кунцев М.,Чинякін М)
- у нормативному темпі 15 учнів
- не виконали норми з темпу читання ( Данчишак Д., Данчишак К., Піка Р. ).
Оніпко Саша читає, але не розуміє прочитаного.
В цілому, переважна більшість учнів читають плавно, словами та словосполученнями, роблячи відповідні наголоси в словах та логічні наголоси в реченнях; дотримуються відповідного темпу читання; дають відповіді на запитання до прочитаного; після повторного читання дотримуються виразності. Рома Піка читає поскладово, мовлення дається важко, не вимовляє багатьох звуків.
На уроках застосовуються різні методи і форми роботи для удосконалення мовленнєвих та читацьких навичок; на батьківських зустрічах проводяться бесіди про керівництво домашнім читанням у сім’ї та необхідністю позакласного читання.
Виявляються і основні помилки при читанні незнайомого тексту:
• заміна букв та перекручування слів;
•відсутнє виразне читання у деяких учнів;
• не виділяються логічні паузи;
• «ковтають» закінчення, недочитують слова.
Для покращення техніки читання проводились різноманітні види робіт, а саме:
- багатократне читання; - читання «ланцюжком»;
- вибіркове читання; - вправи для
збільшення поля інформаційного сприймання;
- розвиток навичок концентрації уваги.
Для покращення техніки читання використовувались корекційні прийоми:
- частота вправ;
- одночасне напівголосне читання;
- багатократне прочитування;
- читання у темпі скоромовки;
- виразне читання з переходом на незнайому частину тексту;
- читання рядків навпаки літерами;
- читання тільки другої половини слова;
- читання «прихованих» слів;
- пошук у тексті заданих слів;
- встановлення пропущених літер у словах, слів у реченнях;
- складання речень з окремих слів;
- швидке багаторазове вимовляння речень та ін.
Серед учнів 4 класу (25 учнів) різними способами читання 16 учнів мають високий рівень читання, 2 учнів достатнього рівня читання, середній або початковий рівень мають 7 учнів.
11 учнів різних рівнів читання правильно читають текст, не допускаючи помилок; можуть допустити помилки 14 учнів; 4 учнів або не розуміють прочитане або розуміють частково – Губар Антон, Приходько Філіп, Скорик Тимур, Фролов Назар.
Узагальнюючи моніторингові результати здобувачів знань 2-4 класів варто зауважити, що більшість учнів володіють навичками читання, читають виразно, з інтонацією, розуміють прочитане, а класоводи різними прийомами та методами удосконалюють читацькі компетенції своїх вихованців.
Проте не у всіх учнів 2-4 класів сформовано наступні характеристики результатів навчання: вміння читати вголос цілими словами, усвідомлено, правильно, виразно; не всі учні мають досвід читацької діяльності: недостатня обізнаність з колом дитячого читання та не сформовано належний рівень засвоєння літературних жанрів (називає, розрізняє); окремі учні мають несформований результат досвіду мовленнєвої діяльності: уміння переказувати зміст тексту.
Виходячи з викладеного вище, педагогам початкової школи рекомендовано:
1. У 2024/2025 навчальному році приділити увагу формуванню у здобувачів освіти 2-их класів наступних характеристик результатів навчання:
- вмінню читати вголос цілими словами, усвідомлено, правильно, виразно;
- вмінню читати мовчки;
- працювати над сформованістю досвіду читацької діяльності: обізнаність з колом дитячого читання та засвоєння літературних жанрів (називає, розрізняє);
- покращити результат формування досвіду мовленнєвої діяльності: уміння переказувати зміст тексту.
2. У 2024/2025 навчальному році приділити увагу формуванню у здобувачів освіти 3-4 класів наступних характеристик результатів навчання:
- вмінню читати вголос реченнями, усвідомлено, правильно, виразно;
- розвивати досвід читацької діяльності: уміння працювати з літературним твором твором, книжкою;
- досвіду мовленнєвої діяльності: уміння складати усне висловлювання за змістом прочитаного, прослуханого
3. Використовувати ігрові освітні програми для формування у здобувачів освіти ключових предметних компетентностей та наскрізних умінь відповідно Державного стандарту початкової освіти та концепції Нової української школи.
4. Систематично моніторити та відслідковувати поступ зростання формування читацької компетентності у здобувачів освіти початкової школи.
5. Вважати роботу педагогів щодо формування читацької компетентності у здобувачів освіти початкової школи задовільною.
