Зачекай, моє дитинство, зачекай!
Весна у літо переходить плавно,
І світ навколо радісно цвіте,
Здається, в перший клас ви йшли недавно,
Та відпливло дитинство золоте.
Кудись туди, де проживає казка,
Де розмовляють квіти і трава,
Де батьківська турбота, мами ласка
І радість та любов – така жива.
Сьогодні наші одинадцятикласники перегорнули останню сторінку казкової історії під назвою «Дитинство», востаннє для них пролунав шкільний дзвінок! Від чарівної квітки-семицвітки, яка виконувала усі бажання, відірвалася остання пелюсточка – школа позаду! Попереду – довга дорога, сходинки до мети і, звісно ж, нові мрії. Увесь педагогічний колектив бажає Вам високого польоту, нехай не втомлюються Ваші крила, підіймаючи Вас до нових вершин, а ми з радістю будемо зустрічати Вас на порозі рідної школи з новими перемогами та звершеннями. Щасливої дороги, дорогі випускники!
